Лист №11 від 22.01.2016 НКРЗІ щодо рішень НКРЗІ №№659-660 від 15.12.2015 р.

Відправник
ІнАУ, Інтернет Асоціація України

 

Голові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації

ЖИВОТОВСЬКОМУ О.М.

 

 

 

 

Вих. №11

від «22» січня 2016 р.

 

Щодо рішень НКРЗІ №№659-660 від 15.12.2015 р.

 

 

Шановний Олександре Миколайовичу!

 

Інтернет Асоціація України (далі - ІнАУ), яка об'єднує понад 180 підприємств сфери інформаційно-комунікаційних технологій України, засвідчує Вам свою повагу та звертається з наступним.

На своєму засіданні 15.12.2015 р. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв’язку та інформатизації (далі – НКРЗІ) прийняла за основу ряд проектів регуляторних актів, спрямованих на поглиблення прозорості надання послуг доступу до Інтернету, захист прав споживачів таких послуг, в т.ч. обов’язків зазначення та дотримання максимальної та мінімальної швидкості передачі даних (рішення № 659 та
№ 660).

I.                        Рішенням НКРЗІ № 659 пропонується прийняття за основу проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг».

Вказаним проектом передбачається запровадження нового терміну «кінцева точка Інтернету» – точка з’єднання кінцевого обладнання споживача з обладнанням оператора, провайдера, який забезпечує доступ до Інтернету.

Чинна редакція Закону України «Про телекомунікації» визначає, що:

а)      Інтернет – це всесвітня інформаційна система загального доступу, яка логічно зв'язана глобальним адресним простором та базується на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартами;

б)      інформаційна система загального доступу - це сукупність телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки, зберігання та передавання даних;

в)      кінцеве обладнання – це обладнання, призначене для з'єднання з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі з метою забезпечення доступу до телекомунікаційних послуг;

г)      пункт закінчення телекомунікаційної мережі - місце стику (з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання.

Системно-комплексній аналіз запропонованих  термінів та термінів, наданих у Законі України «Про телекомунікації», дозволяє дійти до наступних висновків.

1.      У розумінні Закону України «Про телекомунікації» Інтернет – це сукупність:

· телекомунікаційних мереж та

· засобів для накопичення, обробки, зберігання та передавання даних, які логічно зв'язані глобальним адресним простором та базуються на Інтернет-протоколі, визначеному міжнародними стандартам.

Тобто, Інтернет як об’єкт правових відносин є неподільне ціле двох складових - телекомунікаційних мереж та засобів (накопичення, обробки, зберігання та передавання даних).

2.        У розумінні Закону України «Про телекомунікації» кінцеве обладнання - це обладнання, яке з'єднується виключно з телекомунікаційною мережею.

Це обґрунтовується тим, що кінцеве обладнання з’єднується з пунктом закінчення телекомунікаційної мережі, а пункт закінчення телекомунікаційної мережі - місце стику (з'єднання) мережі телекомунікацій та кінцевого обладнання.

Оскільки Інтернет - це неподільне ціле двох складових - телекомунікаційних мереж та засобів, то використання терміну «кінцеве обладнання» в запропонованій дефініції «кінцева точка Інтернету» є неможливим,  також суперечить  Закону України "Про телекомунікації".

Крім того, є неможливим використання словосполучення «з’єднання кінцевого обладнання споживача з обладнанням ….»

3.        Сумісний аналіз двох термінів «кінцеве обладнання», «оператор телекомунікацій» та «провайдер телекомунікацій» у розумінні Закону України «Про телекомунікації» свідчить про наступне.

Оскільки кінцеве обладнання - це обладнання, яке з'єднується виключно з телекомунікаційною мережею, а право на технічне обслуговування та експлуатацію телекомунікаційних мереж мають лише оператори телекомунікацій, то використання у понятті «кінцева точка Інтернету» терміну «провайдер телекомунікацій» є неможливим і протирічить  Закону України «Про телекомунікації».

4.  Сфера дії Закону України «Про телекомунікації» поширюється на відносини суб'єктів ринку телекомунікацій щодо надання та отримання телекомунікаційних послуг і використання телекомунікаційних мереж загального користування.

Як зазначалось вище, Інтернет - це неподільне ціле двох складових - телекомунікаційних мереж та засобів, і правовідносини, об’єктом яких є Інтернет, не підпадають під регулювання нормами Закону України «Про телекомунікації».

 

 

II.                    Рішенням НКРЗІ № 660 пропонується прийняття за основу проекту рішення НКРЗІ «Про внесення змін до Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг та Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет)».

 

1.                      Вказаним проектом запропоновано викласти пункт 3.5.7. Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг (далі - Основних вимог) в наступній редакції:

«п. 3.5.7. Основні технічні характеристики послуг (гарантована мінімальна швидкість передавання та приймання даних (не нижче 70% від максимальної швидкості зазначеної в договорі), для послуг доступу до Інтернет)».

Зазначеними змінами, як це свідчить із змісту змін та з назви розділу Основних вимог (3.5. Організаційні та технічні умови надання послуг), до якого пропонується ввести зміни, пропонується встановити технічні умови надання послуг.

Закон України «Про телекомунікації» не містить  визначення термінів «технічні умови надання послуг» та «основні технічні характеристики послуг».

 

2.                      Слід зазначити, що частиною 1 статті 63 Закону України «Про телекомунікації» НКРЗІ надано повноваження установлювати основні вимоги до договору про надання телекомунікаційних послуг. В той же час Закон не містить ані переліку, ані вимог до змісту Основних вимог.

Закон України «Про телекомунікації» не надає повноважень НКРЗІ визначати технічні умови надання послуг. Повноваження щодо впровадження технічної політики у сфері надання телекомунікаційних послуг має  Центральний орган виконавчої влади в галузі зв'язку (ЦОВЗ) відповідно до п. 5 частини 1 статті 15  Закону України «Про телекомунікації». 

 

3.                      Крім того, Законом України «Про телекомунікації» встановлено вимоги до доступу споживачів до мережі Інтернет лише до телекомунікаційних мереж загального користування, а не до послуги.

Так, в пункті 2 частини 5 статті 63 Закону визначено: «5. Універсальний доступ повинен відповідати таким вимогам:

2) телекомунікаційні мережі загального користування, до яких підключається кінцеве обладнання споживачів, повинні забезпечувати підтримання голосової телефонії (здійснення й одержання зонових, міжміських, міжнародних дзвінків), факсимільний зв'язок, передачу даних на рівні, достатньому для доступу споживачів до мережі Інтернет;».

 

4.                      Запропоновані зміни до Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет)  (рішення НКРЗІ № 803 від 10.12.2013) в частині введення термінів «доступ до Інтернету» не відповідає нормам Закону України «Про телекомунікації». Обґрунтування зауважень до запропонованих змін до Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій аналогічне зауваженням, наданим до змін в Правила надання та отримання телекомунікаційних послуг.

 

На підставі висловлених у цьому листі зауваженнях вважаємо, що задекларовані НКРЗІ цілі не реалізовані в проектах змін до Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, змін до Основних вимог до договору про надання телекомунікаційних послуг та Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій (діяльність з надання послуг доступу до Інтернет). Проекти вказаних регуляторних актів потребують суттєвого доопрацювання та приведення у відповідність з діючим законодавством України у відповідній сфері.

 

З повагою,

 

 

 

Голова Правління

Інтернет Асоціації України                                                                      О. Федієнко